Лечу,лечу,втрачаю страх,
минаю біосферу,втягнуло
два...чотири рівні вищі,вищі...
Тут не своя я,й не в гостях,
тут чистка душ,а Рай?...
Рай?,вище,вище,вище!...
Тримає Ангел п"ять мою
Хрусткі й легенькі пальці,
А за плечима крила із пір"їн,
Тут невагомість й не турбує
турбулентність.
Десь крики,плачі і печаль
Скресались у вогні пекельнім...
Над пеклом Ангел показав,
Минаєм попілище гірке.
Відкрив обійми райський сад,
А Сяйво,Сяйво,Сяйво!...
і тисяч сонячних палат
Ніхто нікому тут не ворог.
Тварини,птахи,плазуни всі разом,
Блаженство,спокій і псалми
Плекають душ чистивих...
Не знаю подив мій чи страх,
Мій Ангел розірвав...
Лети додому,сповісти,
плекайте долі врізблені в світи,
щоб вам відкрилось Сяйво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620887
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Плискас Нина