Лечу, лечу…

Лечу,лечу,втрачаю  страх,
минаю  біосферу,втягнуло
два...чотири  рівні  вищі,вищі...
Тут  не  своя  я,й  не  в  гостях,
тут  чистка  душ,а  Рай?...
Рай?,вище,вище,вище!...
Тримає  Ангел  п"ять  мою
Хрусткі  й  легенькі  пальці,
А  за  плечима  крила  із  пір"їн,
Тут  невагомість  й  не  турбує  
турбулентність.
Десь  крики,плачі  і  печаль
Скресались  у  вогні  пекельнім...
Над  пеклом  Ангел  показав,
Минаєм  попілище  гірке.
Відкрив  обійми  райський  сад,
А  Сяйво,Сяйво,Сяйво!...
і  тисяч  сонячних  палат
Ніхто  нікому  тут  не  ворог.
Тварини,птахи,плазуни  всі  разом,
Блаженство,спокій  і  псалми
Плекають  душ  чистивих...
Не  знаю  подив  мій  чи  страх,
Мій  Ангел  розірвав...
Лети  додому,сповісти,
плекайте  долі  врізблені  в  світи,
щоб  вам  відкрилось  Сяйво.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620887
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Плискас Нина