- А пам*ятаєш, ти хотіла
Всім дарувати лиш добро?
І що? скажи - куди ти діла
Ентузіазм. Де взяла зло?
А пам*ятаєш, як писала
Вірші щоночі край вікна?!
Куди ж ти муз всіх розігнала?!
Чому лишилася сама?!
Ти пам*ятаєш слово "дружба"?!
А що було воно таке??
Чому тепер ти вся погрузла
В розчаруванні. Щастя де??
Ти пам*ятаєш, як кохала?
Кому ти крила віддала??
Ти говорила: "я ж не знала..", наївна..
Тепер ти зовсім не свята..
Ти пам*ятаєш, як палила
Серед тривог свої вірші?!
А як ти серце хоронила??
Ти пам*ятаєш це, чи ні???
Тепер ти знов така холодна..
Ти бачиш темряву й хрести..
Навіщо ти сказала "згодна"
Нести всі жалі і гріхи?!
- Якби так сильно не кохала,
Не продавала б душу дням,
Коли я в ньому процвітала
І з ним же будувала храм..
Моя провина лиш у тому,
Що я зуміла покохать..
Я покохала..боже правий!!
А він посмів любов забрать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2015
автор: Доця Люцифера