Навчав моралі батько сина:
"Треба, синку, чесно жить!
Яка б там не була причина,
Слід зАвжди правду говорить.
Геть, синку, хитрощі, обмани
Й багатство із брудних банкнот!
Бо не здобудеш з неба манни
За "диявольських" чеснот."
ДослухАвся син до тата,
До навчання отого,
Аж поки час прийшов навчати
Йому вже сина і свого.
Навчав такій моралі сина:
"Треба, синку, хитро жить!
Яка б там не була причина,
Хапай, погано що лежить!
Якщо ж за правду хтось волає,
То ти до правди не спіши.
Від правди вигоди немає.
Тому, синок, побільш бреши."
Почув оту науку батько,
Який, Бог дав, ще й дідом став.
Почув і, мов той безпорадько,
Аж майже дихать перестав.
Прочуняв трохи і до сина:
"Що це ти, синок, верзеш?
Чи відбулась в науці зміна?
Я так не вчив тебе, авжеж!"
-- "Ну що Ви, тату, -- син промовив.
-- Наука Ваша -- просто клас!
Але змінилися умови,
Прийшов у світ суворий час.
Якщо в цей час не будеш красти,
Або брехати, чи дурить,
То можеш зразу руки скласти
І перестати в світі жить.
ЖилИ Ви чесно, так, як треба.
А пенсія у Вас яка?
До мінімальної потреби
Не вистачає п*ятака.
Що Вам дала країна мила?
Наділа на лице вуаль.
Насправді ж чесно жить несила,
Бо Ваша знищена мораль!
Таких, як Ви, лиш одиниці.
Від них вже скоро зникне й слід.
А шахраї, злодюги, вбивці
Заполонили білий світ..."
-- "Ой ні, синочку, зупинися! --
Батько сина перебив.
-- Зупинися! Бога бійся,
Щоб Він народ наш не згубив.
Якщо злодюг, мов крапель в морі --
Всевишнім пахне їм судом.
Їм буде прИсуд, як Гоморрі,
Та й світ Бог знищить, як Содом..."
Розхвилювався батько дуже,
До серця руку притулив...
А син до нього: "Тату, друже,
Ну заспокойтесь. Досить слів."
-- "Та мабуть досить. Відпочинку
Душа бажа від цих розмов.
Тож відпочиньмо! Згодом, синку,
Продовжимо розмову знов..."
* * *
Вони продовжать, я це знаю.
Й розмов цих знаю висновки.
Але я й інше знать бажаю:
Які у кого є думкИ,
Щоб розв*язати ту проблему,
Що автор вірша взяв за тему.
ПРИМІТКА. Місце для коментарів
розташовано значно нижче звичай -
ного місця його розташування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620975
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Микола Холодов