Пливуть літа, неначе за водою,
Пливуть хмарки, не знаючи доріг.
О, скільки раз стрічався ти з бідою,
Народе мій, мій український рід!
Орав ти й засівав добром землицю,
Своєю кров’ю й потом поливав,
Та мрії про свободу – не зректися,
Й вінчала шлях той вірна булава.
Сьогодні знов насупилося небо,
І землю нашу святить свіжа кров.
Пісні й легенди складені про тебе:
Був козаком, став «кіборг» чи «укроп».
Я вірю: ти, народе, переможеш,
Й проклюнеться засіяне добро,
Те жниво поможи зібрати, Боже,
Щоби радів наш батечко Дніпро.
4.02.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621021
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)