Пора осіння

Пахли      сивим    туманом    роси
На    ранковій    стрункій    траві,
Морозець    іще    не    морозив,
Хоча    осінь    уже    привів.
Дуба    міддю    ледь    помережив,
В    позолоту    берізку    вдяг,
За    жоржинами    чемно    стежив,
Айстрам    голови    теж    підняв.
А    як    сонечко    привітало,
Остудило    німу    росу,
Літо    бабине    пролітало    –
Розбавляло    осінній    сум.
7.03.2015.

Ганна    Верес.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621030
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)