Скільки мені на тебе часу відведено?
Квитки лімітовані,місце скраю, навпроти виходу.
Вистава от-от почнеться, та квіти скінчилися.
І я з останніх рядів не бачу без окулярів.
Відвертість уся жорновами байдужості змелена.
Стільки людей..Ба навіть не маю чим дихати..
Глядачки сп"янілі по купках під сценою збилися,
кричать щось тобі, ніби богу любовних серіалів.
Утретє лунає дзвін,і вимкнули світло.
Розпочинається монолог пихатими висловами,
годинник відлічує пару хвилин терпіння.
Жагуче по скронях відлуння оркестра супроводу.
Автографи фото на пам"ять змінюють спритно.
Може знайдеш.. На папері лишила подяку стислу
за твоє запрошення й оцінку акторського вміння.
З думками: "навіщо потрапила в цю неприємну пригоду"
я йду.. І ти навіть не помітиш мого уходу..
14.11.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621050
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: jess