Листопад зриває маску осені
не все так красиво в твоєму домі,Україно
опадають останні сльози терпіння,
а ти асфальтуєш рани в розірваному серці.
Плоди гіркі знову падають в мед
і солодким обманом цілують твої груди,
а ти з оголеною душею стоїш
омріяна правдою ,моя Україно.
Ще трохи і снігом остудить гарячі голови,
та немає ліків від черствих сердець,
але твоє терпляче серце палає
червоними маками серед осінньої ріллі
і як голубка галузки,збираєш дітей своїх,
Україно, живих і мертвих…..
Скоро маски всі викриє зима…..
14.11.15р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621066
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.11.2015
автор: леся квіт