* * *
Подих розірве груди,
Вирветься криком на волю –
Вдруге народжена – буду
Знов проклинати долю.
Жага життя жагучіш
Вогнищ й судів пілатів,
Хто не згорить, неминуче,
Буде той розіпятий.
Істину в винах втопимо –
Мовчки відправим требу.
Пальці крізь грати вхоплять
Сивий окраєць неба.
Ранку кривавий вирок –
Постріл, ковток повітря...
Запричащена аж до дірок,
Душа тріпотить на вітрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621082
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: димира бохач