Затиснена між мурами тісними,
Стоїть каплиця в два віконця --
Із вулиці не видні сірі стіни
І хрест святий не бачить сонця...
Вхід у дзвіницю стережуть дроти...
Нові будови...Люди знову
Не бережуть віків хрести.
Такі пейзажі смутку повні.
Хтось у майбутнє принести
Цинічно прагне бездуховність...
Забуті падають хрести.
2016
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2015
автор: палома