Тут сонця ясного немає,
Тут смерть плащем все закриває.
Тут люди плачуть щодоби,
Тут місце тільки для журби.
Лунають постріли гучні,
У ці тяжкі, криваві дні.
Стогне земля, травой покрита,
Тому що кровцею полита.
Воюють хлопці молоді,
І захищають рідний дім.
А доля їх - тяжка вона,
Їм не потрібна ця війна.
В серцях у них живе надія,
На те, що збудеться їх мрія.
Що сонце заблищить сильніш,
Війна закінчиться бистріш.
Лунатиме дитячий сміх,
А щастя буде повен міх.
І процвітатиме країна,
Радість нестиме кожна днина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621148
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.11.2015
автор: Катерина Шевченко