Прогрес призводить до регресу.
Проста ця істина буття.
Плоди людського інтересу
Несуть нещастя у життя.
Завжди ми хочемо як краще.
На жаль, виходить як завжди,
Виходить гірше, бо пропащі
Всі наші дії і думки.
Ми не уміємо цінити
Все, що природа нам дала.
Не вміємо життя любити –
Душа жорстока і мала.
Нас тільки зручності цікавлять
І вигода – наш вічний друг.
Та тільки примхи нас же давлять –
Підводять душу до недуг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621252
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2015
автор: Лана Мащенко