***
Чому ти не спиш цілу ніч, моя душе?
Думки, як трамваї скрегочуть по колу.
А ти все стоїш... Чи трамвай твій не рушив?
Чи, може, сліди його стерті до болю?
Вслухаєшся в тишу, як слухала пісню
колись у дитинстві тихеньку від мами.
Подякуй же Богу за осінь цю пізню
й за те, що виболюєш мрію ночами.
На ранок лежатиме листя опале,
так схоже на ковдру стару домоткану.
Це, душе моя, так життя відпалало,
а ти й не збагнула, чи пізно, чи рано.
Листопад 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621375
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.11.2015
автор: Надія Позняк