Ще одна безсонна ніч,
Але не така,як хотілось,
Не через теплі обійми,
Не через п'янкі поцілунки,
А через конспекти якісь дурні.
Ще одна безсонна ніч,
Така довга й водночас коротка,
Я знаю ти теж не спиш,
Я тут в паралелі з тобою.
У нас є ціла безсонна ніч,
Ні секунди навіть для теплих обіймів,
Лиш для сотні непотрібних слів,
Про які вже забудеш на наступну ніч.
Тобі ще багато писати,
Мені десь так само,
Через годинку зробимо кави,
Бо ми взагалі не підемо спати.
Що ж за безсонні ночі?
Аж соромно.,
Що не з тобою,
А з якимось дурацьким зошитом.
Ще одна безсонна ніч, та не така як потрібно,
Не через п'янкий аромат духів,
Не через міцність обіймів,
А через те чого не потрібно,
Замість того щоб спати спокіно.
Сидиш ти над зошитом не заводиш будильник,
Не треба нікому тебе будити,
Ти ж взагалі не спиш.
Уже не такі ночі як були колись,
П'янкі або буйні, бували й спокіні,
Коли спати ніяк не хотілось,
Коли дні ще веселі і милі.
Та в нас лише ніч,
Ніч, яка схожа на вічність,
Де в нас зошити на столі,
І ручка у правій/лівій руці,
І кава, що схожа на зілля,
Не заграє нам завтра будильник.
Не забудь конспект, який на столі,
Не забудь свою ручку синю.
Закінчилась ніч,і ми знов безсилі,
І не через те,що любили,
А через те,що зошити відкрили,
Через те,що ніч тривала вічність,
І вічність ми не пролюбили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621401
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2015
автор: Кларіс