ТРОЯНДА БІЛА.
Трояндо біла, горда, неприступна,
Для кого ти у цім саду зросла?
Хіба тебе якась душа підступна
Пустила в світ задля людського зла?
Трояндо біла, пелюстки холодні
Немов із криги вирізьблені ким.
Чому твій погляд наче із безодні,
Чом без надії я стою під ним?
Трояндо біла, знай: твій вік недовгий.
Цвіте твій сад лише в оцю весну.
Цвіт облетить з голівки – недотроги,
Тай почуття мої також заснуть.
Трояндо біла, тільки подивися:
Блакитне небо як в очах цвіте!
Лихі шипи сховай в зелене листя,
Його леліє літо золоте.
Трояндо біла, квітко особлива,
Ти як взірець краси та чистоти.
Як хочу я, щоб стала ти щаслива!
Тож пригорнись до мого серця ти!
15.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: dovgiy