Світ з’їхав з глузду,
З колії зійшов
Глобально, доклітинно, внутрівенно.
На площі віри
Страчено любов -
Голгофа людства, підлості арена.
Світ з’їхав з глузду,
Вийшов з берегів:
Гуманність у жорстокості лимані.
Хто заморозив
Чи заворожив
Любов до ближніх, єдності старання?
Світ з’їхав з глузду –
Божевілля час.
СпокОю мародерство: розікрали
Будинки миру,
Сповнені прикрас.
Утративши, цінуєм те, що мали.
Світ з’їхав з глузду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621462
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2015
автор: Серафима Пант