Які чудові хризантеми
Цвітуть в бабусинім саду.
Вони голівки похилили,
Бо чути зимоньки ходу.
Розкішно-ніжні пелюсточки
Гризе колючий морозець.
Красі осінніх наречених
Прийшов небажаний кінець.
Чорніє листячко зелене.
І квітка – в сукні бідака
Кладе голівку в мої руки.
Така віддушина гірка!
Стояла горда, як графиня,
Пишалась розкішшю краси,
Волосся розплітала вітром,
Вмивалась краплями роси.
Тепер зів’яла її врода
І вже не білі пелюстки.
Перейдуть в сон її бажання,
Де сумом всипані думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621559
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.11.2015
автор: Лана Мащенко