Ти - нестримна ріка, надбурхлива, іще неприборкана,
Та читаю в смарагді очей візерунки бажань,
Із чекання-надії, із ніжного солоду зіткані.
Ти не бійся, маленька, у вічі любові поглянь.
Я не скривджу тебе. Я лиш ритм твого серця послухаю.
Буде рай, якщо хочеш. І в небо нестримний політ.
Заберу біль та острах, а сіру буденність роздмухаю
І світитиме щастя зорею дві тисячі літ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: Юрій Заводюк