Пролiтають голубi вагони,
Сонце розбиває сіре скло.
Очі твої тихі й бездонні,
Ось і все,що в нас тоді було.
Плач перону. Пам'ять мов примара.
Я тебе не можу відпустить!
Час наклав на мене чари.
Цілий потяг пролетів,як мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: Воротілова Олександра