І знову над тобою страху тінь,
І знову небо затягнули хмари…
Хай усміхнеться василькова синь,
Припиняться нав’язані кошмари.
Ти так багато бід пережила:
Голодомор та гноблення фашистське,
Великий бум руйнації села,
Удар під дих «крутого» комунізму.
Витримує як зранена земля
Набіги варварів і зраду друзів,
Які глузують, що гібридна йде війна,
Пиху свою втішають у нарузі.
Коли ж настане твій великий час,
Коли піднімеш голову високо,
І чи знайдеться лицар серед нас,
Який тебе повів би в світ широкий.
Ти найбідніша зараз серед всіх
Держав Європи, та я вірю в тебе,
То ж положися на людей простих,
Бо ми з тобою, і живі допоки.
Настане час, закінчиться війна,
За горло візьмем казнокрадів сталих
І закарбуємо у вічності слова:
«Вкраїні слава від героїв славних!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621605
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.11.2015
автор: Г. Король