Лишає сонце чистий промінь
На своїй сестрі Землі.
Лишив і ти прекрасний пломінь
Почуттів в моїй душі.
Не пам"ятаю ні погоди, ані дати,
Яка була в той день,
Коли зустрілись ми,
А серце просить віддати
Взаємністю тобі почуття -
Вони ж призначені лише тобі.
Не мною. Ні, не мною,
І не я вирішую, що буде зі мною.
Просто так вища рада присудила,
Щоб я тебе так палко полюбила.
І я люблю! Повір люблю тебе,
Бо вірю, що завжди між нами так буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2015
автор: Окса555