Чашка чаю... вечір, ніч...
Час летить, а я сиджу на варті літ.
Чай вже холодний зігрію в долонях.
Від серця тепло йде, від розуму холод.
Так легко спійматись... страх все забирає.
Бере всіх слабких, сильних-йти дальше штовхає.
Я страху повірила, посміхнулася в очі,
Він розум забрав мій, тепер стережу своі ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621906
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2015
автор: Реаліст