Розправ мої крила. Чому ти їх лиш підрізаєш
на обрії ночі, у перед світанковій тиші?
НащО тобі спокій і що ти про нього знаєш?
Прозорою марою спогад про мене залишиш.
Розкрий мої очі. Туманом закуті зіниці
палаюче сонце не поверне у свідомість.
Заточуй ножі, розпалюй титанові спиці.
Вбивай їх в мою знівечену вірою совість.
Безжально нанизуй пір'їни одна за одною.
І "доброго ранку" не стане зорею між бурі.
НащО тобі сонце як ти його душиш водою?
І "надобраніч" не викресле всі думки хмурі.
До тебе пелюстками серед вітрів я сягаю.
На відстані рук ти від мене себе захищаєш..
Теплом заливай, поволі у ньому зникаю
Розправ мої крила,чому ти їх лиш підрізаєш?..
17.11.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621991
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2015
автор: jess