Ні друг тобі, ні ворог, ні коханець,
Просто прохожий, зайвий, без душі,
А нас чекає ще колись останній танець ?
А ми збудуємо собі нові мости ?
Для нас історія закінчилась розбіжно,
Мені це добра казка, а тобі кошмар,
Що втратив я тебе, збагнув я пізно,
Являйся завжди, хоча б в вигляді примар.
Шукаю в натовпі я твої карі очі,
Шукаю, ніби ти моє повітря,
І як моє життя не кровоточить
Я буду світлом, що тече тисячоліття.
Твоє ім’я в житті не опорочу,
Твої думки більше не зіб’ю з такту,
І хай мені що хочуть напророчать,
Я буду вірити твоєму лиш інстинкту.
Хоч я ні друг тобі, ні ворог, ні коханець,
Просто прохожий, зайвий, без душі,
Давай я запрошу тебе на танець,
І на коханні ми збудуємо мости.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2015
автор: Віктор Непомнящий