Дівчи́на згорає як свічка тоненька,
Рятунку не знайдуть ні друзі, ні ненька,
Бо серце бажає палкого кохання,
І чути лиш болісні серця зітхання.
Серце дівоче не може терпіти,
Повільно в самотності буде горіти,
А потім дотліє і стане без крові,
І не відчує жару любові!
Себе загубивши, любити не зможе,
Лиш бити серця чужі буде їй гоже,
Руйнуючи долі, із усмішкой злою,
Нести буде людям нещастя і горе!
Над прірвою пекла, як демон піднялась,
На стать чоловічу з якої знущалась,
Кинула погляд, шалений і грізний,
І в кожного меч встромила залізний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622015
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2015
автор: anima comedentis