Змальовані олівці.
Не дописані листи,
Освічені мовці
В бажанні вічно плисти.
Старий рояль,
Натруджені руки.
Дзвенить кришталь,
Певно, від розлуки.
Білі дні. Темні ночі.
Сховали тривоги й печалі.
Приходять вони в опівночі
Без клику і жалю.
І якби не той сон,
Що все вкриває собою,
Виглядала б із-за вікон
Печаль із темною млою.
Кроваві шляхи вже здавна
Щосили рвуть біле тло.
Таким гарним ще донедавна
Здавалось чисте полотно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622040
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2015
автор: Окса555