Призма мого світобачення
Не залежить від ваших сумнівів,
Хоч тикайте в мене пальцями
Я підкорятись не буду!
І ваші безглузді посмішки
Не будуть сіяти за масками
За очі поміж строками
Тільки базікатимете «красно»
А я,як ота старомодна
По нинішніх вимірах Невідома
Блукатиму в своєму космосі
В щирості без забобонів,
І тут казати нема що
Одне тільки бруду довкола
Морально жити важко
Потроху задихаючись в фальші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622119
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2015
автор: Аліна Закорко