* * *
Це кара, чи карма,
Чи так вже випало -
Довіку ТЕБЕ любити?
І крізь життя,
Немов крізь театрик
маріонеток,
Ходити.
Лишаючи долі
Сліди випалені...
І шепотіти - FINITA!
І долю благати,
І Бога молити -
Ніколи ТЕБЕ не стріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2015
автор: димира бохач