Блідий на білім полотні.
Повисли мантії на стійках.
Легенда жаху у житті
Та cмерть, на жаль, така злодійка.
Летять з дзвіниці кажани.
Стікли вже кров’ю усі жертви.
Лиш оксамитом на труні
Червоні лінії. Він – мертвий.
Цнотливі наречені йдуть
Процесією повз склепіння.
У квітах, що часу не ймуть,
Застиглих в мертвому цвітінні,
Лежить у темряві один
Покійний граф Бе́ла Луго́ші.
Та ні, не вмер! Клубочить дим,
І нежить повстає! Мій Боже...
(Bauhaus – Bela Lugosi's dead)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622202
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 19.11.2015
автор: Андрій Майоров