Не руш мої плечі,не руш мої вії,
а краще молись, а ще краще пиши!
Сьогодні, коханий, в моєму тілі -
в грішному тілі немає душі.
Нема анітрохи, ні крихти,ні зерня,
сьогодні я, милий, настільки мізерна
з тобою лишилась,що краще пиши!
Сьогодні душа моя тут не ночує,
не ваб мене дотиком твого тепла...
Я просто відчула, як жовтнем війнуло
десь там з-під янгольського крила.
Десь там, де лелеки покинули гнізда,
і де оселитися нам вже запізно,
там десь рікою душа й потекла...
Щоб дихати листям у вогкому лісі,
щоб пити на луках снодійний туман,
щоб вранці тобі шепотіти: "Полісся"
і жовтнем овіяти грішні тіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2015
автор: Елена Черкашина