Це було колись у сивiй давнинi...
...Такiй собi шляхетненькiй графинi
Було потрiбно їхати в Тернопiль -
А графа сюзерен очiкував в Європi.
Тобто, дружину вiн не мiг супроводити
I думав без перерви: [i]"Що ж робити?"[/i]
Граф був старий, графиня - молода.
А звiдти - ревнощi, одвiчна ця бiда.
Саме тому схвильований той граф
Супутника дружинi обирав,
Керуючися чинником єдиним:
Благонадiйною аби була людина!
А як благонадiйного знайти?
I як графинi вiрнiсть зберегти?
I, врештi-решт, той вибiр владаря
На молодого пав секретаря,
Граф його з "бруду" самого пiдняв,
Молодик себе вдячним вiдчував.
Та, навiть сподiваючись на хлопця,
Граф передбачував можливi неподобства,
Перед вiд"їздом вiн запрошує обох -
Графиня й секретар з"явилися удвох
I бачать: граф сидить на вiденськiм стiльцi
Та Бiблiю тримає у руцi.
Ось до мандрiвникiв майбутнiх вiн звернувся.
Їм каже: [i]"Аби чорних я думок позбувся,
Ви, обидва, повиннi обiцяти,
Що в подорожi ви не будете ї*атись!
На Бiблiю кладiть обидвi правi руки,
Клятвовiдступнику - пекельнi вiчнi муки!"[/i]
...Вони поклялися. Ось їдуть. I нудьгують.
А як не нудьгувати i пi*вi, i х*ю,
Коли в обох є бажання ї*атись -
А як на Бiблiї їм клятви не боятись?
...Чоловiком завбачливим був граф,
Але не врахував (або не знав?),
Що молода його дружина палко
Любила й "кунiлiнґус" i "оралку".
В дорiжнiм готелi (а нiч була темна)
Звернулась до супутника вона:
[i]"На Бiблiї ми поклялися не ї*атись,
А хто заборонив ще чим-небудь займатись?
Х*й в пi*ву - це така звичайна справа...
А є розваги навiть бiльш цiкавi!
Наприклад, ти мене у клiтор поцiлуй,
А я посмоктаю, мов ледяник, твiй х*й!"[/i]
Що ж, секретар вiдразу погодився
I сексом збоченим насолодився.
(Адже, графиня з галузi "оралу"
Уже надто великий досвiд мала.)
Вона отримала теж насолоду...
Встановились гармонiя i згода.
...А десь там, у Європi, дурень-граф
Вiд "благовiрної" листiв чекав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622266
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 19.11.2015
автор: Mik (галицька миша)