Жодна наступна любов не є схожою на попередню.
Вона є особливою,інтимно-затаєною скарбницею.
І хоча крізь призму часу вона дивиться на попередню,
Відміряти її неможливо тією ж самою одиницею.
Я вірю, що ми не просто так зустрілися на зламі чиїхось-то шляхів,
Бо, певно, ми б просто не кохались на території чужих морів.
У виразі багряної осені ми не шукали відлунювані голоси,
А на фоні білої простені не було б сльози щастя, мов капельки роси.
В контрасті барвистого й чудового не минали б буденні дні.
У щасті гарного і доброго не купалися б мої думки.
Якби я тебе не знала, то, певно, не змогла б
Лишити землю і полетіти в безмежний край казкових мрій,
Забути все і зрозуміти прекрасний рай дивних надій.
Твердять: лише у сірій образності розумієш істину добра.
Я ж врешті у твоїй хаотичній постаті віднайшла краплю омріяного тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2015
автор: Окса555