[i]я - земля[/i]. я пропа́хла кров'ю і мертвим порохом,
увібрала у себе розпач, чимало болю
тут тепер розберись, хто є другом, а хто є ворогом
в цій колоні смертельній. та тільки аби на волі
нам інакше жилóсь, нам вільніше та легше дихалось
в незалежній країні, нікому не заважаючи
я - земля, і мені так хочеться врешті здихатись,
цих жорстоких людей, що сміються, когось вбиваючи
ви хотіли війни, ви хотіли собі відродження,
добивались реформ, та добилися тільки крові
я земля, я земля і тепер не на жарт стривожена,
бо на вітер пускають не тільки порожнє слово,
а й життя. безневинне, чисте. якими цінами
віддавали людей на терзання чужому ворогу?
ми би жили спокійно далеко собі за стінами,
ніж платили життям, бо це надто - погодьтесь - дорого
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622366
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.11.2015
автор: пташка перелітна