В долонях зупинився час,
Холодний вітер лоб цілує,
Мороз гуляє по плечах,
Ніхто молитв твоїх не чує.
Нічні тортури виють знов,
Розкудляв сон твоє волосся,
У жилах застигає кров
І піт змахнути довелося.
Твій пульс танцює дикий джаз,
Дрижать як лист вуста солоні,
В очах уже не страх, а сказ.
Лещата роздавили скроні.
Німіє тіло, і рука
Не в змозі поміч попросити.
Язик, як ягода гірка,
І залишається лиш вити.
Коли ж напитися життя?
Солодких, радісних хвилинок?
Якщо всі гарні почуття
Зникають зразу ж без зупинок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622565
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2015
автор: Лана Мащенко