Трубежевими берегами
Простяглися за обрій поля.
Височать, ніби храми, кургани –
То є пращурів давня земля.
Лісостепу безкрайого велич
Через подих віків промовля.
Проживало народів тут безліч
Від трипільців до східних слов’ян.
Пам’ятає Трубайло поважний –
Він Дніпра сивочолого брат –
Про князівські походи звитяжні
За даниною аж у Царград!
Крізь віки літописні скрижалі
Нам донесли величні слова –
Україна і Русь тут постали,
Гетьманська здійнялась булава.
Ми нащадки величного роду,
Що в ворожім ярмі не пропав.
Хай несуть трубежевії води
Славу тих, хто її перейняв!
20. 11. 2015 р., Переяслав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622572
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.11.2015
автор: Мурмаш