Перли, що визріли.

Не  вихитуй  стовба  мудрості,
який  не  вкорінявся  на  твоєму  обійсті.
*******
Нарікати  на  долю,то  все  одно,що  решетом
носити  воду.
********
Чим  більше  солі  на  рані,тим  гучніші  молитви.
********
Пломінь  слави  залишає  по  собі,тільки
шлейф,який  нищить  простір.
*********
Формаліну  не  вистачить,щоб  відмити  руки
мажорам  всіх  скликань.
*******
Старість  мерзне  в  Петрівку,молодість
зігріває  зиму.
**********
Обабіч  дороги,завжди  знайдеться  бур"ян,
що  заперечить  красі  квітки.
********
Я  не  бездарно  самотня,бо  небайдужа  до  всього.
********
Чоловіча  мудрість-  поцілунок,коли  цунамі  жінка.
********
Любіть,любіть,бо  це  беззаборонно,
І  що  секунди,в  кожний  час,
Ніхто  не  знає,де  зупинять  миті
Той  маятник,що  рухав  нас...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622605
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2015
автор: Плискас Нина