[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Wq6cNz2mxec
[/youtube]
Постаріла осінь непомітно.
До зими лишився один крок.
Де-не-де ще листячко тендітне..
Он один зірвався і в танок.
В танці покружляв і приземлився,
Без страху, так гарно у тиші.
На землі назавжди поселився...
І так гірко стало на душі...
Він летів покірно, без вагання.
Шепотіли щось гілки услід.
І мурашки від краси вмирання...
Як душі зневіреної зліт.
Ніби птах, сполоханий у полі,
Доторкнувся інший до плеча,
Треба покоритись тут вже долі...
І сльоза з очей моїх текла.
У природі все в коловороті,
Тільки нам все тиша до душі.
І думки, як птиці, все в польоті.
Все летять, не знаючи межі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622606
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2015
автор: Н-А-Д-І-Я