Я людина – вільна птаха,
В серці вже немає страху.
Я сьогодні вітер в полі,
В білий світ лечу на волю.
Я лечу сьогодні з дому,
Чи повернусь, невідомо.
Ти людина теж, авжеж,
Ти за мною в світ підеш.
Світ тобі ночами сниться,
І в очей твоїх, криниці,
В іскрах теж палає дно.
Ти зі мною заодно.
Ми полетимо у вирій,
Наче птахи білокрилі.
Буде вільно нам і легко,
Десь у світі, там, далеко.
Той далекий світ хороший,
Можна жити в нім без грошей.
В те далеке і незнане.
Полетімо, сил ще стане.
Донесуть нас ще до цілі,
Наші крила сніжно – білі.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622627
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2015
автор: Василь Надвірнянський