відкинута…

Іду,  а  з  очей  градом  капають  сльози,  
Я  винна  сама,  що  ж  казати  тобі.  
З  тобою  готова  в  тепло  і  в  морози,  
З  тобою  у  радості  я  і  в  журбі.  

А  ти  не  сказав,  не  схотів  поцілунку.  
Для  тебе  обійми  не  варті  гроша.  
Бо  я  щось  зробила  не  того  ґатунку,  
Бо  я  щось  сказала  тобі  поспіша.  

Чому  ти  злий?  Ні  слова  й  ані  духу.,  
Чому  мовчиш?  І  знову  німота.
А  я  лиш  хочу,  щоб  мене  за  руку
Ти  ніжно  взяв..  так  просто..  просто  так..  

А  сльози  градом.  Хай  падуть,  безсила.  
Не  можу  я  вже  спокій  зберігать.  
Я  так  тебе  люблю,  мовчать  не  сила.
І  все  що  хочу  -  тільки  не  мовчать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2015
автор: М.Я.