Тебе побачу лиш за морем, милий,
коли дивлюсь у його далечінь,
а десь ти там і сподіваюсь щиро
пригадуєш мене і ти.
Згадай про мене, якщо важко,
коли буремнії бувають дні,
згадай про мене, якщо лихо,
або сумнії були дні твої.
Печальні дні твої побачу:
сірим світ себе замалював,
але якщо мене ти пригадаєш,
то він у тебе кольоровим став.
Світ розквітає гарними квітками
і музика мінорна прозвучить,
цей світ буде разом із нами,
прекрасною хай стане кожна мить.
У моря є властивість поділити,
а може і єднати водночас,
хвиля нехай тебе оберігає,
порадує вона і нас.
І вільний вітер, що над морем
із гір на південь полетів,
а може вітер той привільний
чиєсь тепло з собою приносив.
Нехай летить над морем вітер,
легко торкає по дорозі кораблі,
розвіє сум він і незгоди,
усім стане краще на землі.
Анімація із інтернету.
5.11.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2015
автор: Светлана Борщ