[b]"Тій, якій заздрю по-білому"
[i][u][/u][/i][/b]
А знаєш… ти не така вже й погана ,
адже нам подобається одне і теж .
Та ,на жаль, ти для нього кохана…
лише ти в його серці живеш.
Ти можеш його обіймати ,
по центрі за руку гуляти.
ти можеш його цілувати,
а мені лиш припало- кохати.
Ти пробач мені ,люба, пробач .
Хіба ж винна, що я покохала ?
І лише в серці лунатиме плач:
полоненою власних мрій стала.
Я рада, що мені не довелося
вас бачити разом щасливих.
Біль в очах не заховало б волосся,
глянувши на вас дуже милих.
Виникло б бажання провалитись.
Знай… гидко мені від себе самій.
Але не забороняй мені на нього дивитись
я й без цього знаю ,що він – твій.
Лунає крик на серці, мовчання з уст.
Він для мене ніхто, всього лиш глузд
[i]20.11.2015р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: Христина Чайка