Випиваючи подих,виливаючись шалом
У незнаного ноти, під нестримності жалом,
У відлунні втопившись, шукаю
Не осоння, чи спеку, бо тремчу як на вітрі,
Не затишну безпеку, леза гострого вістря
Проливаючись впавши...ридаю...
Не від сліз моє горе так безжально - пекуче,
То хмільної нірвани, як чар-зілля ядуче,
Те солодке вино...не напитись...
На рівнинах печалі вже розсипане чисто
Не червоні коралі,а грайливе намисто.
Полетіли?..в тобі загубитись...
21.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622738
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Ліна Ланська