Згадай,вона ходила по воді,
Торкались хвилі золотаві коси,
А ти щоночі пив полинні роси,
Бо навіть ще не знав її тоді.
Згадай, торкалась маренням чола,
Коли терзала тіло лихоманка...
Так ніжно тебе пестила до ранку...
Вона була, чи може й не була?
Згадай, той на узбіччі силует -
У темному, сувора і ошатна,
На будь-який жертовний вчинок здатна,
Була стрілою...де твій арбалет?
Згадай, рожеві крильця у траві -
Метеликом на вогнище летіла.
Та тільки пообпалювала крила
Подяка Господу, хоча живі.
Згадай,вона ходила по воді,
Торкались хвилі золотаві коси,
А ти щоночі пив полинні роси,
Бо навіть ще не знав її тоді.
21.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: Ліна Ланська