«У» КРАЇНА
1.Наругу терпить Україна! 10.Ми бились за свою державу
Напевно долечка така, І за чужі ми бились теж.
Щоб весь свій вік кровила спина Діди трудилися на славу,
Від тяжких нош та батога. А ми згубили їхню честь.
2.Була під Польщею Вкраїна, 11.Ми волю в безлад обернули
Австро-угорський був закон. Забули Бога і мораль,
Татари, турки, як скотину У злобі лютій потонули
Народ твій брали у полон. На серці туга і печаль.
3.Тебе топтали фіни, німці 12.Який народ, такі й бояри,
Тобою грались як м’ячем , Яка верхівка, такий низ.
Але ми горді українці Ми заслуговуємо кари,
І ворог зламаний мечем. Бо надбання пішли на хмиз.
4.Нам не давали розвиватись 13.Горить в байдужості Вкраїна
І мужиками звали нас, Вогонь розклали ми самі
Яких не можна поважати. І весь народ, уся родина
Нас нарікли – найнижчий клас. Глухі, незрячі і німі.
5.Беріг народ свою культуру 14.Борців немає, ми померли!
Ціною власного життя. І як народ ми вже ніхто.
Розстріляно борця фігуру, Як липку нас давно обдерли
Спалили праці, як сміття. Сміються з нас як з Шапіто.
6.І ось, здобувши незалежність 15.Завжди були ми «у» країни
Ми в мріях волю піднесли, Побіля тих чужих земель,
Але колишня обережність Які згинали наші спини,
Не дасть піднятись і рости. Як хвилі ріже корабель.
7.Тепер б’ємося між собою 16. Нас у калюжу, на коліна
І президент між двох вогнів Чужі хотіли опустить.
Одна – все хвалиться косою, Та піднімалась Україна!
Другий за гратами сидів. І виживала кожну мить.
8.За діток батько забуває, 17.Свої ж на черево, в багнюку
Самому жити не дають Покласти ладні увесь люд.
І він посади уникає, Протягнуть всім брехливу руку
А вороги країну б’ють. І кинуть з радістю у бруд.
9.І поки свариться верхівка 18.Над світом зламана вершина
Народ від голоду помре, Надія лине у віка.
Потрухне й звалиться домівка Наругу терпить Україна!
І хтось народ наш підбере. Напевно долечка така.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622874
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Лана Мащенко