я звикаю до голосу твого,
до твоїх очей,
до твого запаху
лиши мені
слів своїх уламки
снів печать
мереживо мрій
трохи дихання -
я зліплю фігурку
з теплої глини ілюзії.
я цілуватиму її небесні очі
коли немає тебе.
я торкатимусь її губ
коли немає тебе
розплавлена голками магія
у кожній клітині
коли ти набираєш мій номер
відчуй як дрижать мої коліна-
коли ти дзвониш у двері
я не жартую.
мабуть,досить
контрольний постріл
кудись в безодню
наших сердець
рваною раною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62304
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.03.2008
автор: Грета Гренер