Коли туман накриє з головою…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kmu-zgUGhIg[/youtube]


Вже    осінь  заповзла…Туманна  й  сіра…
І  небо  схлипує…  і  рюмсає  дощем..

За  твором    Олекси  Удайко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622932
-------------------------------------------------
Коли  туман  накриє  з  головою,
То  легко  тут  піддатись  на  обман.
Завісу  не  відсунути  рукою.
І  ти  вдихаєш,  нібито  дурман.

Тоді  здається  все  якесь  інакше.
Крізь  пелену  вже  погляд  в    інший  світ..
І  те,  що  до  сих  пір  було  найкраще,
Тепер  здається,  ніби  пустоцвіт.

А  роси,  що  блистіли  самоцвітом,
Тремтять,  неначе  краплі  дощові.
Думками  не  літаєш  вже  над  світом:
Натиснуті  всі  точки  больові.

Заплуталось  усе,  як  в  павутинні.
Шукаю  все  я  вихід  із  пітьми.
Крізь  решето  просіяні  зернини...
Туман  тут  не  притопчиш  чобітьми...

Із  сходу  раптом  ринуло  проміння.
І  зникла  із  очей  вся  пелена.
І  впало  із  плечей,    немов  каміння.
Для  всього  тепер  інша  вже  ціна.

Веселкою  заграло  все  навколо.
Зі  мною  поряд  ті,  кого  люблю.
Відчула  тепер  запах  матіоли...
Невіру  тепер  в  віру  переллю...




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623096
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2015
автор: Н-А-Д-І-Я