Тебе прошу ́я: захисти,
Від всього злого, небезпеки.
Що полишають лиш сліди,
Б'ючи так болюче, як стеки.
В кімнаті темній, в німоті,
Руками міцно, про́шу дуже,
Мене в обіймах прихисти,
І приголуб. Не будь байдужим!
Я гола зовсім, без щитів,
Без обладунків перед світом.
Скоріш! Ти ж сам цього хотів,
Аж надто вже несамовито.
Прошу я, міцно обійми,
Руками сильними своїми,
По голій шкірі, по спині́,
Ти проведи так ніжно ними.
Зігрій в обіймах, захисти,
Відчути хочу твою силу.
Всім, хто образив, відомсти,
За сво́ю любу, сво́ю милу.
Візьми на руки й понеси,
Мене, щоб вкласти вже у ліжко,
Ляж біля мене і засни,
І обійми так міцно й ніжно.
Буде́м дивитись разом сни,
Блукати в світі сновидіння.
Прошу тебе я, захисти,
Своє малесеньке створіння,
Своє мале дурне дівчатко,
Котре кохаєш понад все,
Й котре тебе кохає палко,
Крізь все кохання те несе.
В покровах темряви уно́чі,
В залізній тихій німоті,
Не залишай кохані очі,
Від всього злого захисти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2015
автор: Іванна Западенська