Любити осінь, щоб вона мене любила,
так щиросердно, як і я її люблю?
На щирість в серця вже немає сили,
Руду забуду краще, без жалю!
Не реагую більше на дощі.
Нехай собі заповнюють калюжі,
Під шепіт їх не напишу вірші
тобі. О, де ж це ти тепер, мій друже?
У мене до тебе одне прохання:
будь ласка, мій лицарю, тільки кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2015
автор: Олена Акіко