Вчора гралися з осінню в хованки,
в дочки-матері граєм сьогодні.
З теплим чаєм посидим на сходинках,
хоч удвох, але завжди самотні.
Розіллємось туманом, щоб блукати містом,
Знайдемо собі не хитрих забавок -
тепло з прохожих здувати вітром,
сумувати дощем по втечі ластівок..
А вогкі сірники не лишають надії,
не вистачає вогню міським ліхтарям.
Зимова любов скоро всіх нас зігріє,
проросте у душі своїм сніжним життям
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623160
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.11.2015
автор: Настя Терник