Пробач, що так тебе люблю.
Пробач, що так тебе ненавиджу.
Що в цій агонії жалю,
Сама собі я вкотре зраджую.
Пробач за ніжність і тепло.
Пробач за злість і нетерпимість.
Чи можна стерти що було?
Чи лиш зробити таку видимість?
Не винен ти, що смак гіркий
У сліз моїх, стікаючих безвільно.
Бо пам'ятають губи смак п'янкий,
Тих поцілунків божевільних.
І ночі ті, злиття двох тіл
В один тандем блаженства.
Скажи, що цього не хотів?
Що не хотів цього шаленства?
Засипле сніг нестерпний біль,
Що розгорівся від жаринки.
Ти - переможець. Виграв бій.
Все вмить розбилось на частинки.
Кому це вигідно? Кого це ціль?
З закоханих робить сніжинки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623207
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 22.11.2015
автор: Катерина Пташка