Плачу. Вже вкотре плачу за майбутнім. Плачу за минулим і просто ридаю над теперішнім. Бо зараз маю один плач, одні сльози, постійну біль у грудях (де щось набридливо стукотить) та дощ за вікном… Та ні, ледь не збрехала, адже тепер я маю надію! так, саме її – Н А Д І Ю. А з’явилась вона у мене зовсім недавно. Я знайшла її одного темного та жахливо самотнього вечора у вуличному провулку. І знаєте, вона так віддано та щиро на мене дивилась, так як дивляться лише справжнісінькі надії! І я їй повірила, бо просто не могла по-іншому. Таким очам неможливо не повірить! З того моменту вона поселилась у моїй душі. Я постійно доглядаю її, ходжу із нею на прогулянки, щоб вона мала змогу бути на свіжому повітрі.
Так, вона ще зовсім маленька, і тому іноді я навіть боюсь брати її на руки, бо постійно здається, що із нею щось може трапитися. Також вона має досить гарні риси. А нехай і мала, той що? Хіба вона не залишається після цього надією? І ще вона дуже пухнаста, рудого кольору та із величезно- блакитними, щирими очима!! Тепер розумієте чому я так легко їй повірила?
А ще, буквально на днях, дізналась, що надії мають лікувальні властивості, вони володіють потужною енергетикою. Вони відчувають хворе місце і знаходячись поряд із ним витягують усю біль. От і моя руда надія постійно знаходиться біля мого серця та якщо затримується там навіть більше двох секунд я одразу відчуваю полегшення.
Ви знаєте, лиш тепер я осягнула наскільки затишніше мені стало жити із моєю рудою співмешканкою, і як виявляється мені не вистачало її раніше! Я тепер зовсім не почуваюсь самотньою – навпаки. Я над усе полюбляю дивитись як моя пухнаста надія згортаючись у клубочок засинає біля мого серця, але тут же із острахом думаю над тим – а раптом вона прокинеться?.. І відразу відігнавши від себе ці жахливі думки солодко засинаю із нею…
І, знаєте, що я вам пораджу? Заведіть собі надію. Так, віднайдіть її для себе! Нехай просто на вулиці, нехай навіть на смітнику – нещасну та худу, відмийте її, обігрійте, та лишіть у себе. Нехай живе у вашій затишній душі, муркоче вам на вушко те, що не скаже жоден ( а вам так хотілось би почути!) та дивиться на вас своїми величезними та чистими і щирими блакитними очима!!!
P.S. Але, от знаєте, маю невеличку проблему. Я не знайшла жодного посібника по догляду за надіями, а тому і досі не знаю чим її годувати???...
*****
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2015
автор: Оська